Рослини–господарі. Основними господарями є види роду Prunus, що утворюють плоди, зокрема, абрикос, персик, слива, алича, диких видах, а також понад 60 видах трав’янистих рослин.

Географічне розповсюдження.

Європа: виявлено в Росії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Німеччині, Греції, Угорщині, Люксембурзі, Румунії, Югославії, Албанії. Австрії, на Кіпрі, Польщі, Бельгії, Данії, Італії, Португалії, Іспанії, Великобританії, Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Молдові, Україні (області: Закарпатська, Івано–Франківська, Львівська, Чернівецька, Одеська, Тернопільська, АР Крим, м. Севастополь);

Азія: Сирія, Туреччина, Азербайджан, Кіпр, Індія;

Африка: Єгипет;

Шкодочинність. виражається в ослабленні і нерідко загибелі дерев, втраті товарної якості плодів (здрібненні, гіркі або позбавленні смаку), їх достроковому обсипанні і зниженню врожайності від 25% до повної втрати.

Біологія. Вірус уражує всю крону дерева. Зовнішні ознаки хвороби проявляються на 9-11-й місяць з моменту зараження. Такі дерева є джерелом інокулюму. Вірус переноситься з них за щеплення, або переносниками – попелицями таких видів, як люцернова, бобова або бурякова, геліхризова, сливова запилена, зелена персикова, оранжерейна або тютюнова, хмельова. Імаго роблять пробні проколи або живляться. Влітку попелиці здатні мігрувати на різноманітні види трав'янистих рослин, що ростуть в садах, і повертаються на плодові дерева для відкладання зимуючих яєць.

Інкубаційний період хвороби може тривати до 1 року. Інтенсивність проявлення захворювання підсилюється при похмурій і теплій погоді (18-20 °С). При більш високій температурі повітря (25-28 °С) симптоми хвороби маскуються, або зовсім не проявляються.

Виявлення й ідентифікація. Ознаки шарки спостерігають на листках і плодах. Навесні на листках у вигляді хлоротичних плям, смуг, кілець, завширшки від 2-3 до 10-15 мм, у персика – посвітління жилок і навіть деформація листків.

Уражені плоди мають хлоротичні плями і кільця від темно – зеленого до фіолетового кольору. Розвиток плодів у цих місцях зупиняється, утворюються ум’ятини дугоподібної і округлої форми, що нагадують віспу. В цих місцях прямо до кісточки тканина має колір іржі зі слизистою консистенцією, частково відмирає і заповнюється камеддю. Зовнішні ознаки на листках абрикоса проявляються у вигляді жовтого візерунка у формі кілець, жовтих смуг уздовж жилок. На плодах в період дозрівання з’являються світло – жовті плями з облямівкою із широких світлих кілець. Хворі сливи та абрикоси деформується і спричинюють внутрішнє побуріння м’якуша. Їх кісточки мають бліді кільця і плями.

Методи обстеження і діагностика. Найчіткіші ознаки захворювання можна спостерігати через 3-4 тижні після цвітіння. Обстеження проводять: через 21-28 днів після цвітіння та в період дозрівання плодів за двома діагоналями із чотирьох боків кожного кварталу.

У розсаднику обстежують усі дерева. На великих площах – не менше 20% дерев; на ділянках , менше 3 га – 25-50% дерев; на присадибних ділянках – 100%.

Карантинні заходи включають попереджувальні, обстежувальні і ліквідаційні.

Попереджувальні направлені на недопущення завезення інфекції із країн – вогнищ поширення хвороби (площа насаджень на якій виявлено хоча б одне дерево уражене хворобою).

Карантинні обмеження по шарці слив поширюється на посадковий та прищепний матеріал урадуваних кісточкових культур.

Забороняється:

Вивіз посадкового та прищепного матеріалу уражених культур за межі заражених господарств, а також із районів та областей , які знаходяться у зоні обмеженого поширення шарки слив. Заражений посадковий матеріал, вивезений з порушенням цих правил, затримують і знищуютью.

Обстежувальні заходи направлені несвоєчасне виявлення інфекції у посадковому та прищепному матеріалі і насадженнях кісточкових шляхом карантинного огляду /експертизи/ і карантинних обстежень.

Карантинному огляду /експертизі/ підлягають усі партії імпортованого посадкового та прищепного матеріалу, а також рослинні матеріали усіх господарств, підприємств і організацій.

Карантинному огляду підлягають:

усі насадження кісточкових імпортованим посадковим та прищепним матеріалом;
усі насадження кісточкових в зонах обмеженого поширення хвороби;
усі насадження кісточкових у плодових розсадниках на всій території України.

Ліквідаційні заходи передбачають зпалювання уражених рослин на місці без винесення з поля, закладка нових насаджень стійкими до хвороби сортами та проведення обприскувань проти сисних комах.

<< Назад

сайт сделан компанией